Більшість ознак в організмі контролюються не одним, а кількома генами через складні мережі генетичного регулювання. Це може бути пов'язано з тим, що експресія одного гена може бути контрольована іншими генами або мікроелементами, що впливають на його функцію.

Також, багато ознак виникають як результат інтеракції кількох генів, кожен з яких працює у своєму напрямку для створення певної фенотипової характеристики. Це може бути унаслідок домінуючих або рецесивних алельних відносин або ефектів взаємодії між генами.

Отже, контроль ознак організмів кількома генами дозволяє більш точно та ефективно регулювати різноманітні аспекти фізіології та морфології організмів.