Для того щоб поглинена бактерія стала ендосимбіотичною органелою, необхідно було б здійснити наступні зміни в обміні речовин і спадковій інформації клітини-хазяїна:
Бактерія мусила б здатися на внутрішньоклітинний оперон розмноження, використовувати енергію клітини-хазяїна для синтезу білків та інших необхідних компонентів.
Клітина-хазяїн мала б розробити механізми для регулювання розмноження бактерії, щоб уникнути надмірного розмноження.
Бактерія повинна була витратити свої спадкові матеріали для інтеграції в геном клітини-хазяїна.
Клітина-хазяїн повинна була розробити механізми для утримання бактерії в своєму цитоплазмі та захисту від імунної системи.
Такі зміни у співробітництві клітин-хазяїна та поглиненої бактерії стали б підґрунтям для формування ендосимбіотичної взаємодії, що можливо привело б до появи органел, таких як мітохондрії чи хлоропласти.
Для того щоб поглинена бактерія стала ендосимбіотичною органелою, необхідно було б здійснити наступні зміни в обміні речовин і спадковій інформації клітини-хазяїна:
Бактерія мусила б здатися на внутрішньоклітинний оперон розмноження, використовувати енергію клітини-хазяїна для синтезу білків та інших необхідних компонентів.
Клітина-хазяїн мала б розробити механізми для регулювання розмноження бактерії, щоб уникнути надмірного розмноження.
Бактерія повинна була витратити свої спадкові матеріали для інтеграції в геном клітини-хазяїна.
Клітина-хазяїн повинна була розробити механізми для утримання бактерії в своєму цитоплазмі та захисту від імунної системи.
Такі зміни у співробітництві клітин-хазяїна та поглиненої бактерії стали б підґрунтям для формування ендосимбіотичної взаємодії, що можливо привело б до появи органел, таких як мітохондрії чи хлоропласти.