У футболістів зелене поле зору може бути більш широким, ніж у не футболістів, через тренування сприйняття периферійного зору. Під час гри на полі футболісти постійно рухаються та спілкуються з партнерами, воротарем та суперниками, що вимагає постійного контролю ситуації навколо себе. Це допомагає розвивати способність футболістів до сприйняття рухомих об'єктів у периферійній зоні, що дозволяє їм бачити більше деталей на полі та швидше реагувати на події.