Вірусні нуклеїнові кислоти, такі як РНК або ДНК, містять генетичну інформацію вірусу, яка закодована у їх послідовності нуклеотидів. Ця інформація є ключовою для розмноження вірусу та зараження клітини. Після того, як вірусна нуклеїнова кислота потрапляє в клітину, вона може використовуватися клітинними механізмами для синтезу нових вірусних частинок. Таким чином, вірусна генетична інформація визначає подальшу долю інфікованої клітини, включаючи можливість відновлення вірусу і розповсюдження інфекції.