Гадяцька унія 1658 року була складною подією в історії Речі Посполитої, яка визначила подальший хід подій у регіоні. З одного боку, ця унія може бути розглянута як втрачений шанс реформувати державну систему і вирішити внутрішні проблеми країни. З іншого боку, її можна розглядати як політичну маніпуляцію еліт, спрямовану на збереження своїх владних позицій і протистояння зовнішнім загрозам.

У рамках Гадяцької унії було укладено договір між Військом Запорозьким та Центральною Радою, який передбачав створення федерації з грунтовою демократією на основі конституції. Однак цей договір не був реалізований через опір сусідніх держав та внутрішні конфлікти.

Загалом, можна сказати, що Гадяцька унія була складним компромісом між різними інтересами та поглядами владних кіл Речі Посполитої. Вона відображала складні політичні умови того часу і показала недостатню готовність еліт до реформ і змін. В результаті, ця унія не привела до вирішення проблем країни, а лише відкрила нові конфлікти та розбрат серед владних структур.