По крижині плавала чайка,
Загадкова і вільна.
Вона летіла в небеса,
Де немає кордонів.

На крижині вона сіла,
І гордо дивилась навколо.
Вітер грався з її пір'ям,
І вона сміялась зі сміхом вічним.

І серед морозної зими
Чайка відчула тепло,
Бо в серці неї було вогонь,
Що світився яскраво.

Так чайка на крижині
Співала пісню про волю,
І її дзвінкі крила
Мандрували по небу.