1) Біохімічні основи множинної дії генів полягають в тому, що декілька генів можуть взаємодіяти між собою для впливу на одну і ту ж біологічну характеристику або фенотип. Вони можуть посилювати або зменшувати вплив один одного, що призводить до складної регуляції експресії генів.

2) Цілісність генотипу означає, що всі гени в клітиці чи організмі взаємодіють між собою і зовнішніми чинниками для формування певних характеристик та властивостей організму. Вони утворюють комплексну систему, яка регулює розвиток та функціонування організму в цілому.

3) Цитоплазматична спадковість визначається спадковими елементами, які містяться в цитоплазмі клітини, а не в ядері. Вони можуть впливати на фенотип організму шляхом регулювання процесів в цитоплазмі, таких як синтез білків та мітохондріальна функція. Наприклад, цитоплазматична спадковість може впливати на стійкість до патогенних мікроорганізмів чи на енергетичний обмін в клітинах.