Епоха горотворення (або Велике переосмислення) - це історичний період у Європі приблизно з 14 по 17 століття, коли виникли значні зміни у світогляді, культурі та суспільстві. Цей період відзначався розвитком гуманізму, реформ церкви, наукових відкриттів, широким поширенням книгодрукування, а також появою нових художніх стилів у мистецтві і архітектурі.

Одним з ключових аспектів епохи горотворення був гуманізм - ідея, що людська особистість має безмежний потенціал і може досягнути великих речей у своєму житті. Ця ідея сприяла розвитку образотворчого мистецтва, літератури, філософії та науки.

Реформація, яка почалася у 16 столітті, також була важливою складовою епохи горотворення. Релігійні лідери, такі як Мартин Лютер, виступали за реформу церкви та відмову від догматичних вчень, що привело до змін у релігійних практиках і структурах.

Книгодрукування також сильно змінило культурне середовище того часу, сприяючи поширенню знань і ідей. Завдяки книгодрукуванню книги стали більш доступними для широкого кола людей, що було важливим кроком у розвитку освіти та культури.

У мистецтві епохи горотворення виникли нові стилі, такі як ренесанс, бароко та маньєризм, які відображали нові ідеї та цінності того часу. Ці стилі відображалися як у живописі, так і у скульптурі та архітектурі.

Усі ці аспекти були важливими для формування сучасного світу і позначились на багатьох аспектах культури, науки та суспільства, що існують і до сьогодні.