У другій половині 19 століття в українському національно-визвольному русі простежується певний зсув центру з наддніпрянських регіонів до Галичини. Це пов'язано з кількома факторами:

Галицька школа. Галичина відігравала важливу роль у вихованні національно-патріотичного духу серед українців. Галицька школа сприяла формуванню української ідентичності та національної свідомості.

Галицька преса. Галичина була лідером у виданні україномовних газет та журналів, що сприяло поширенню національних ідей серед українців.

Героїчний подвиг Галичини. Галичина була першою, хто виступив проти окупації Австро-Угорщиною та російською імперіями. Її боротьба за національні права та свободу стала прикладом для інших регіонів України.

Політичне лідерство. У Галичині виникли сильні національно-визвольні організації, такі як Українська радикальна партія і Український національний союз, які активно проводили боротьбу за незалежність.

Усі ці фактори сприяли перенесенню центру національно-визвольного руху у другій половині 19 століття з наддніпрянщини до Галичини.