У період політичної роздробленості Київської Русі $XII-XIIIст.$ відбувався активний розвиток освіти, науки та усної народної творчості. Заснування шкіл та монастирів сприяло поширенню грамотності серед населення. У цей час були створені перші університети, де вивчалися різні науки, такі як медицина, філософія, географія. Усна народна творчість цього періоду відзначалася розвитком епічних пісень, казок, прислів'їв та прикмет. Всі ці явища сприяли збереженню культурної спадщини та підтримували духовний розвиток суспільства.