Трудова еміграція українців у другій половині XIX століття почалася в результаті економічних труднощів, які виникли в результаті рятувальних реформ Російської імперії. Ці реформи призвели до зменшення сільськогосподарського виробництва, зазнали жертвою якого стали переважно селяни. Багато з них не могли знайти гідної роботи та заробити життєзабезпечення для своїх сімей в рідних місцях. Тому вони вирушили в пошуках кращого життя до інших країн. Найпопулярнішими напрямками трудової еміграції українців були США, Канада, Бразилія та Аргентина. У цих країнах вони займалися різними видами праці, яка їм була доступна, але це дозволило їм отримувати достатній дохід для свого існування. Таким чином, трудова еміграція українців стала важливим етапом в їхній історії, який суттєво вплинув на подальший розвиток української діаспори.