Центральна рада і представники тимчасового уряду розпочали переговори з метою досягнення компромісу, оскільки обидва суб'єкти розуміли, що тільки шляхом взаємодії та пошуку спільного рішення можна забезпечити мир та стабільність у країні. Компроміс був необхідний для вирішення конфлікту та встановлення спільної стратегії дій.

Центральна рада мала можливість підписувати такий документ, оскільки вона була визнаною представницькою установою українського народу, яка мала повноваження діяти в інтересах всього населення країни. Подібні рішення вимагають підтримки і легітимності владних структур, які можуть приймати зобов'язання від імені держави.

Отже, в переговорах та укладенні компромісу між центральною радою та тимчасовим урядом, обидва суб'єкти діяли відповідно до своїх повноважень та в інтересах народу.