Київська Русь, яка існувала у IX-XIII століттях, була великим державним утворенням, де розвивалася культура сільськогосподарського виробництва. Основні здобутки в цій сфері обумовлені впливом географічного положення та клімату, а також досвідом попередніх етапів розвитку сільського господарства. Основними засобами виробництва в цьому періоді були волоки (аратра), посівні, жатки, інструменти для обробки землі.

Одним з важливих досягнень культури сільськогосподарського виробництва в Київській Русі був розвиток різноманітних систем землеволодіння, таких як родове землеволоддя, державне та церковне землеволоддя. Кожна з цих систем мала свої особливості та правила використання землі, що сприяло раціональному використанню природних ресурсів.

Також важливими були розвиток різних галузей сільського господарства, таких як землеробство, тваринництво, рибальство та бджільництво. Завдяки цьому розвинулися ринки та торгівля, що сприяло збільшенню виробництва та багатству держави.

Крім того, важливу роль у розвитку культури сільськогосподарського виробництва відігравала освіта та наука. У Київській Русі існували школи, в яких вивчалися знання про сільське господарство, а також було практиковано сучасні методи обробітку землі та вирощування рослин.

Таким чином, культура сільськогосподарського виробництва в Київській Русі була досить високорозвиненою, що сприяло економічному та соціальному розвитку держави.