У цьому афоризмі Шевченко говорить про таких людей, які, незважаючи на усі перешкоди і негаразди, не втрачають свого внутрішнього паління, сили та впевненості в собі. Вони не здавалися перед перешкодами і труднощами, і їхні душі залишилися незапеченими та непорушеними.