Гайдамацький рух був націоналістичним та боротьбистським рухом, що діяв в українських землях у XVII-XVIII століттях. Гайдамаки виступали проти панування польських та російських панів, боролися за визволення українського народу від феодальної експлуатації та політичного ущемлення.

Основні риси гайдамацького руху:

Соціальна боротьба: Гайдамаки складалися переважно з козаків, селян та міської бідноти, які боролися за землю, свободу та справедливість. Вони прагнули знищити феодальні структури та встановити українську національну державність.

Релігійна складова: Більшість гайдамаків були православними віруючими і боролися проти католицької та юдейської влади, яка утискувала православних українців.

Збройна боротьба: Гайдамаки вели активну збройну боротьбу проти ворогів українського народу, здійснюючи напади на польські та російські замки, караули та військові посади.

Патріотизм: Гайдамаки відзначалися великою любов'ю до української землі та нації, готові були жертвувати своїм життям за свободу та незалежність України.

У підсумку, гайдамацький рух був важливим етапом в історії України, свідчив про боротьбу українського народу за свої права та волю.