Києво-Печерський монастир був заснований у XI столітті святиими аскетами Антонієм та Феодосієм. Вони обрали для свого монастиря печери на березі Дніпра поблизу Києва, де створили спільноту монахів і монахинь, які жили і молилися в примітивних умовах.

У літописах згадується, що Антоній і Феодосій в ночі бачили в сні ангелів, які показали їм місце для монастиря. Вони відправилися на це місце і почали будувати свою молельню у печерах. Поступово монастир розростався, з'явилися нові будівлі, церкви і монастирські келії.

Києво-Печерський монастир став одним з найвідоміших та найбільших монастирів Київської Русі і з часом став центром православної духовності та культури. Він привертав велику кількість паломників та віруючих з усієї Європи, які приходили сюди, щоб побачити святині та мощі святих.