Арабський халіфат був формуванням, що існувало у ранньому середньовіччі, з часу смерті пророка Мухаммада в 632 році до 1258 року, коли був завоюваний монголами. Халіфат був керований халіфом, який був духовним і політичним лідером для мусульманського світу.

Під керівництвом арабського халіфату було створено велику імперію, яка охоплювала території від Піренейського півострова до Індії. Халіфат був центром культури, науки, торгівлі та релігії, що сприяло розвитку інтелектуального та економічного прогресу у регіоні.

Протягом історії халіфату відбувалися конфлікти та війни з іншими імперіями, такими як Візантія та Сасанідська Персія. В 750 році араби відокремилися від Омейядського халіфату та утворили Аббасідський халіфат, який став одним із найбільших та найпотужніших імперій свого часу.

З величезного впливу халіфату свідчать його досягнення у різних сферах життя, таких як архітектура, математика, медицина, філософія та література. Падіння Аббасідського халіфату в 1258 році відкрило шлях для інших держав та імперій у регіоні, таких як Османська імперія та Мамлюкський султанат.