Рух іконоборців у Візантійській імперії VIII-початку IX століть полягав у боротьбі проти ужитку ікон у культових практиках. Цей рух виник у IX столітті і спрямовувався проти використання зображень святих у церковному обряді, оскільки вважалося їх ідолопоклонством. Імператори Лев III Ісавр та Константин V Копронім здійснювали переслідування іконопочитувачів, знищуючи церковні ікони та покаровуючи прихильників цього вчення. Однак після смерті Льва V Арменяніна і вступу на престол імператора Іконокласта XI століття іконоборчий рух був завершений, і вірили в заборону використання ікон було скасовано.