Однією з основних причин Революції в Ірані була невдоволеність народу політичною, економічною та соціальною ситуацією в країні. Авторитарний абсолютистський режим шаха Мохаммеда Алі Каджара занадто обмежував громадянські свободи, знущався над опозицією та розвивав репресії.

Крім того, економічна ситуація в країні була дуже поганою, іранське суспільство розділялося на багатих та бідних, існувала велика кількість безробітних та соціально вразливих верств населення.

Крім цього, іранське суспільство було сильно розділене за національною та релігійною ознаками, що призводило до конфліктів та непорозумінь між різними групами населення.

У цих умовах революція стала неминучою, і протягом 1905—1911 рр. в Ірані відбулися масові протести, страйки та повстання, які в результаті призвели до сверження династії Каджарів та встановлення конституційного монархічного режиму.