Ставлення римської держави до християнської церкви змінювалося через історичні події, політику та діяльність релігійних лідерів. Початково, римська держава була вороже налаштована до християнської церкви, оскільки християнство вважалося новою та ворожо налаштованою сектою, яка загрожувала римському пануванню. Римські правителі спричиняли переслідування та загнання християн у примітивні стадії розвитку церкви.

Однак, після того як християнство отримало статус офіційної релігії римської імперії в 313 році після Міланського edict, ставлення держави до християнської церкви почало змінюватися. Відтоді, християнство вимагало, щоб римська держава вибачила християнам за переслідування та виправила інші біди, які відбулися в минулому. Таким чином, ставлення держави до церкви стало більш толерантним та сприятливим, і християнство стало поширюватися швидше та отримувати підтримку від римських влад.