У 19-20 століттях були спроби реформування Британської імперії з метою зміцнення контролю над колоніями, покращення умов життя місцевого населення, а також забезпечення стабільності імперії в цілому. Деякі з основних напрямів реформ були:

Децентралізація влади: уряд великої Британії поступово надавав колоніям більше автономії та прав для самоврядування. Наприклад, у Канаді, Австралії та Новій Зеландії були утворені локальні парламенти.

Реформи в господарстві: були впроваджені нові економічні політики, які сприяли розвитку місцевих промисловостей та забезпечували більше можливостей для економічного зростання.

Розширення прав людини: уряд здійснював реформи, спрямовані на підвищення прав та свобод місцевого населення, такі як право на голосування та освіту.

Політика мультикультуризму: була проведена політика, спрямована на підтримку й захист культурних традицій та мов місцевих народів.

Ці спроби реформування були спрямовані на збереження імперії та зміцнення довіри та підтримки з боку колоніальних народів. Однак деякі з цих реформ були спротивлені місцевими елітами та не завжди виявлялися успішними.