Влада консула і царя відрізнялася в наступних аспектах:

Походження влади: Консул являв собою один з двох вибраних керівників давньоримської республіки, який обирався на піврічний термін, тоді як цар є монархом, що успадковує владу від попередників.

Тривалість влади: Консул міг обиратися на певний термін (зазвичай півроку), після чого він не міг бути обраний знову в той же термін, тоді як цар володів владою на протязі всього свого життя та міг передавати владу нащадкам.

Повноваження: Консули діяли як колектив, який складався з двох осіб, і приймали рішення за загальним погодженням, тоді як цар мав диктаторську владу і може виносити рішення самостійно.

Функції: Консули були військовими та цивільними керівниками, які виконували функції уряду та воєначальники, тоді як цар мав символічну та представницьку функцію, не бравши участь в управлінні державою.