«Чорне молоко світання» - ця метафора вказує на те, що світанок, який зазвичай асоціюється з початком нового дня і надією на краще майбутнє, у таборі смерті Освенцім став символом жахів та страждань. «Чорне молоко» вказує на те, що навіть світло та надія застигли, що життя втратило будь-який колір та глибину під впливом безглуздої жорстокості.

«Могила в повітрі» - ця метафора відображає абсурдність та непоодинокість ситуації в Освенцімі, де людей вбивали та кремували у великій масштабній промисловості. Могила, яка зазвичай асоціюється з землею та місцем поклопотання над померлими, у цьому контексті опиняється в повітрі, що робить її символом неспівмірності та відчуження від природних законів та гуманності.