В романі "Дон Кіхот" Мігель де Сервантес висміює різні аспекти суспільства та людського характеру. Основні об'єкти його насмішок - це сам Дон Кіхот, який уявляє себе лицарем, та його вірний слуга Санчо Панса. Сервантес висміває безглуздість та абсурдність уявлень головних героїв, їх недосяжні мрії та відсутність здорового глузду. Також автор нещадно критикує соціальні нерівності, класові пристрасті та корупцію. У своєму творі Сервантес робить глибокі філософські та соціальні висловлювання через смішні ситуації і діалоги героїв.