У творі "Собачье серце" М. Булгакова намалювана картинка однієї із можливих абсурдних ситуацій, коли людина втручається у природний процес розвитку живого організму.

Головний герой, Професор Преображенський, вирішив пройти наскрізь нелюдський експеримент: вжити у живого пса гуманізований орган людини. Цей експеримент призвів до виникнення людино-собачої істоти на ім'я Шариков, що повністю втратила зв'язок із природними законами розвитку і суспільства.

Спочатку здається, що ця ідея може зберігати під собою певний сенс – виховати більш розвинений розум у тварини. Але насправді це лише демонструє дисгармонію і доводить до абсурду ідею втручання людини у природні процеси.

Суспільство не готове прийняти таку людино-собачу істоту: вона агресивна, безглузда, неадаптована до життя. Це лише підкреслює той факт, що природа знає краще, ніж людина, і спроби змінити природу можуть призвести до непередбачуваних наслідків.

Таким чином, "Собаче серце" – це не лише химерна історія, а й глибока роздум про те, наскільки важливо дотримуватися природних законів розвитку і не втручатися у цей натовп, які може призвести до дисгармонії і абсурду.