Михайло Грушевський використовував термін "Український П'ємонт" для характеризації Східної Галичини через те, що цей регіон виступав як відносно розвинене центральне ядро українського національного руху. Зокрема, у Східній Галичині було значно більше освічених і національно свідомих шарів населення, активна культурна та освітня діяльність, а також певні політичні свободи. Тобто, цей регіон відігравав важливу роль у формуванні українського національного ідентитету і руху, схожу на ту, яку виконував П'ємонт у процесі становлення національної єдності Італії.