У Візантії грецька мова була мовою спілкування через історичні причини. Грецька мова була традиційною мовою освіти, культури та адміністрації у Візантійській імперії. Велика частина населення володіла грецькою мовою, що зробило її природним засобом спілкування.

З іншого боку, латинська мова залишилася мовою законів, офіційних документів та дипломатичних відносин у Візантійській імперії через вплив Римської імперії та збереження традицій римського права. Латинська мова використовувалася в правових документах і текстах для збереження та уніфікації правових норм і процедур.

Таким чином, грецька мова стала мовою повсякденного життя та спілкування, а латинська мова – мовою правових норм і документів у Візантійській імперії.