Багато римських імператорів ставилися до християн негативно і переслідували їх за їх віру. Наприклад, імператор Нерон влаштував масові переслідування християн після пожежі у Римі, а імператор Діоклетіан видавав закони, спрямовані проти християнства.

Християнську церкву називають підземною через те, що на початку її існування християни змушені були зустрічатися та відслужувати обряди у схованих від громадськості місцях, таких як катакомби. Це було пов'язано з переслідуваннями з боку римської влади та несприятливим ставленням до нової релігії.