"Заходить сонце" - вірш Олександра Олеся, в якому поет оспівує природу та красу закату сонця. У вірші відтворюється момент, коли сонце сходить за горизонт і наповнює небо різнокольоровими відтінками. Поет описує цю картину яскраво та емоційно, передаючи своє захоплення природою.

У вірші використовуються різні образи і метафори, які підкреслюють красу закату: "І на гірких шарах", "Тріпотять відомі поєдинки", "Я умію вибрати перлину та шмат", "Пісня причала". Це робить твір багатим і поетичним, роблячи читача відчуттям світу природи.

"Заходить сонце" - це вірш про красу й неповторність природи, про те, як вона може вразити нас своєю магією. Автор відображає внутрішній світ поета, його переживання, ставлення до навколишнього світу.