Український письменник Григорій Квітка-Основ'яненко в своєму творі «Евшан-зілля» використовує цей образ для символізації протиріччя між розумом і почуттями, між добром і злом. Євшан-зілля у цьому творі виступає як таємнича рослина, яка має чудову силу лікування, але також може принести шкоду, якщо використовувати його недбало чи злонамірно. Таким чином, герої твору стикаються з вибором між добром і злом, між спокусою та відповідальністю за свої дії.