Це висловлення Ліни Костенко вразило мене своєю патосом і глибиною. Воно підкреслює віру у вічність душі і неможливість знищення справжньої людської сутності навіть через смерть. Він викликає в мені роздуми про те, як наші думки і ідеї можуть перебувати у серцях і пам'ятях інших людей після того, як ми підемо з цього світу. Це висловлення надихає мене дбати про свої дії та вчинки, оскільки вони можуть залишити слід у серцях і думках інших навіть після того, як ми відійдемо.