У найтемнішу ніч, коли всі вже спали,
Софійка зробила добру справу малу.
Вона вийшла з хати, тихо крадучись,
І до узбережжя блиснув вогонь свічки.

Там, на березі ставу, ждала її Русалонька,
Дивовижна дівчина з седьмою хвилею волосся.
Вона вмиг зрозуміла, чому Софійка прийшла,
І рада була допомогти їй у небезпеці.

Софійка розповіла про злого чаклуна,
Що зачарував її село і всіх звірів у ньому.
Русалонька погодилась в помочі їй,
І разом вони почали вчити чарівне закляття.

Дві дівчини стояли біля ставу, дотикаючись води,
І магія поступово розкривалась їм.
Закляття виліковувало болячки і нещастя,
І всі звірі поверталися додому щасливі.

Так Русалонька та Софійка врятували село,
І їх добрі справи стали легендою вічною.
Вони залишалися друзями на віки,
Завдяки взаємній підтримці та вірі в добро.