У вірші «Тополя» Тарас Шевченко оспівує красу та прекрасність природи. Він звертається до тополі, яка стоїть одиноко на полі й розквітає весною. Поет бачить у цій тополі символ свободи та краси, яка несе надію й радість. Тополя стає для нього образом боротьби за свободу та самостійність, яку він так сильно шанує. Шевченко вбачає у цьому дереві таку саму силу й стійкість, яка допомагає йому виживати в скрутний час. Він захоплюється красою і милозвучністю природи, яка завжди є натхненням для його поезій.