Рівень охорони та захисту особистої безпеки людини в середньовічній Європі був дуже низьким. У цей період існувало велике число загроз для безпеки людей, таких як ворожі напади, грабежі, війни, епідемії та криваві відомості.

Селяни та мешканці міст мали обмежені можливості захистити себе від нападів, оскільки влада та правоохоронні органи були слабкими або відсутніми. Каральні заходи за злочини були жорсткими і часто нерівноправними.

Лише заможні шляхта та аристократи мали можливість найняти охоронців та володіли власними зброями для захисту себе та своєї власності. Прості люди зазвичай залишалися без захисту і ставали жертвами насильства.

Таким чином, можна зробити висновок, що рівень охорони та захисту особистості в середньовічній Європі був дуже низьким і люди мусили самостійно стурбоватися про свою безпеку.