У Стародавньому Єгипті владу побудували на основі монотеїстичної віри в фараона як божественного правителя. Фараон був відомий як "Сонцеземний", оскільки вважався живим втіленням бога Ра, сонця на обличчі землі. Цей принцип монархії називався фараонським ліцем, де влада фараона була недоторканною і несулася від його богами.

Влада у Стародавньому Єгипті була зосереджена в руках фараона і його близького оточення - дворянства та придворних. Фараон володів абсолютною владою над всім населенням і приймав всі важливі рішення щодо держави. Його влада розповсюджувалася на всі сфери життя - політику, економіку, релігію, культуру та соціальний стрій.

Фараон керував країною через своїх міністрів і управителів провінцій. Він також мав свій секретний радників, які надавали йому поради з найважливіших питань. Фараон видалавав рішення через царські укази, які були юридично обов'язковими для всіх громадян.

Структура влади у Стародавньому Єгипті була дуже централізованою, з фараоном як вищим правителем. Влада фараона була підтримана сильною армією та поліцією, які забезпечували безпеку і порядок у країні. Фараон також мав свій двір, де він проводив свої урочисті обряди та приймав дипломатичних представників з інших країн.

Таким чином, влада у Стародавньому Єгипті була побудована на принципах монотеїстичної монархії і покладена у руки фараона як божественного правителя, який володів абсолютною владою над країною.