Поява самостійних князівств дійсно призвела до послаблення і поділу Київської держави, що в кінцевому підсумку спричинило її поділ та занепад. Після смерті князя Ярослава Мудрого у 1054 році, його спадкоємці змагалися за владу, що призвело до постійних конфліктів і поділу князівств. Крім того, зростання впливу місцевих бояр та зовнішніх загроз, наприклад, війни з половцями, також сприяли розпаду Київської держави. Таким чином, можна сказати, що поява самостійних князівств була однією з причин припинення існування централізованої держави Київської Русі.