У оповіданні "Стариган із крилами" Габріель Гарсіа Маркес приводить образ ангела, який виходить з небес і приземляється у маленькому містечку. Ангел має величезні крила і застаріла постать, яка викликає відразу ж відчуття відчуження серед людей.

У зв'язку з цим, образ ангела протиставляється образам людей у творі. Люди мають свої страхи, амбіції, жадання, усвідомлення власної обмеженості. Вони не можуть зрозуміти ангела, йому не вдається спілкуватися з ними через їхню завзятість, боязкий і нетовариський підхід.

Розуміння між ангелом і людьми в оповіданні практично неможливе. І це показується в нездатності місцевих жителів зрозуміти ангела раціонально і з любов'ю, а також в нездатності ангела відповісти людям на їх прагнення та потреби.

У творі показано дуже цікаву динаміку взаємодії між земним і неземним. Ангел в тому числі залишається загадковою і віддаленою фігурою, протиставляючи собою земне та надземне. Взаємодія цих протилежностей в оповіданні створює атмосферу міжземного та лишає читача з питаннями щодо природи існування, взаємодії людей та світу неземного.