Санчо Панса назвав Дон Кіхота лицарем сумного образу, оскільки він вважав його заїдливим і дурнуватим. Він був звиклий до спокійного та мирного життя, тому його побачення про лицарів і пригоди, які вони зустрічають, були дуже критичними та підозрілими. Дон Кіхот, з іншого боку, був наповнений ідеалізмом та радикальним прагненням до героїки, що робило його поведінку дивною та непоодинокою в очах інших персонажів.