Тарас Шевченко в своїх поезіях часто зображував образ жінки як символ патріотизму, краси, сили і жертовності. У його творах жінки часто виступають як символи материнської любові і турботи, вони героїчно борються за свою країну і свободу.

У поезії "Заповіт" Шевченко звертається до жінки як до матері, яка має залишити спадок своїм дітям – любов до батьківщини, гідність і сміливість у боротьбі за свободу України. Тема материнства і сімейних цінностей важлива і в поезії "Сон", де автор оспівує любов матері до свого сина і надію на краще майбутнє.

Шевченко також зазначав гідність і силу жіночого характеру, зокрема у поезії "Кавказ" і "Наймичка", де зображені жінки-герої, які не здатні на компроміси і борються до кінця за свої ідеали.

Отже, у поезіях Шевченка жінка виступає як символ сили, любові, турботи і жертовності, що сприяла патріотичному духу та боротьбі за свободу українського народу.